Освітня програма І ступеня (1-4 класи )
РОЗДІЛ I. Загальні положення
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи початкової освіти у Сілецькому ліцеї, як єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Освітня програма І ступеня (початкова освіта) Сілецького ліцею розроблена на виконання:
− Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );
− Закону України «Про повну загальну середню освіту»( Прийняття від 16.01.2020 р. Набрання чинності 13.03.2020 р.);
− Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
− Наказу МОН від 12.08.2022 року №743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
− Наказу МОН від 12.08.2022 року №743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення ;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програма побудована із врахуванням таких принципів:
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- дитиноцентризму та природовідповідності;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
РОЗДІЛ II. Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає :
− для 1-х класів - 700 годин/навчальний рік
− для 2-х класів – 770 годин/навчальний рік,
− для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік,
− для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи І ступеня на 2023-2024 н.р. (Додаток 1-2).
У початковій школі здійснюватиметься поділ 4-А класу на групи при вивченні інформатики відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».
РОЗДІЛ ІІІ. Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті у здобувачів початкової освіти повинні формуватися такі ключові компетентності:
1) Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для
ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
2) Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.
3) Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.
4) Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження.
5) Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
РОЗДІЛ ІV. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Продовження навчання у 2-4-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою навчання, а саме: сімейною (домашньою) формою.
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2018 року № 677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти» порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти. ГПД створюється, якщо є письмові звернення батьків чи інших законних представників учнів. Режим роботи групи подовженого дня та організацію освітнього процесу, схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником ліцею.
РОЗДІЛ V. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв'язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік навчальних програм для здобувачів ліцею
|
№ з/п |
Назва навчальної програми |
|
1. |
Нова українська школа. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (1-2 клас, розроблена під керівництвом Р .Б.Шияна ), затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743-22 |
|
2. |
Нова українська школа. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (3-4 клас, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна ), затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743-22 |
Освітню програму укладено за такими галузями: − Мовно-літературна ( реалізується через навчальні предмети “ Українська мова та читання
− Іншомовна освіта ( реалізується через навчальний предмет “ Англійська мова” )
− Математична ( реалізується через навчальний предмет “Математика” )
− Природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна (галузі, які реалізуються навчальним предметом «Я досліджую світ»)
-Технологічна ( реалізується через навчальний предмет «Я досліджую світ»)
− Інформатична ( реалізується через навчальний предмет “Інформатика” )
− Мистецька ( реалізується через навчальні предмети “Музичне
мистецтво” та “Образотворче мистецтво” )
− Фізкультурна ( реалізується через навчальний предмет “Фізична культура” )
РОЗДІЛ VI. Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є:
- різні типи уроків (формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок);
- уроки-екскурсії;
- інтегровані уроки;
- віртуальні подорожі,
- квести.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів надається активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.
У закладі організована сімейна (домашня) форма навчання,яка передбачає спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні, не нижчому за стандарти освіти, несуть батьки. Якщо рівень знань дитини виявиться незадовільним — школа має повне право наполягати на її поверненні до очної форми навчання.
Якщо весь освітній процес для дитини організовують батьки, важливо слідкувати за прогресом у навчанні. Вона має не відставати від однолітків, а рівень знань має відповідати показникам Держстандарту. Для цього учні проходять оцінювання чотири рази на рік. Як його проходити (онлайн чи офлайн), кожен заклад визначає самостійно. До того ж, школа сприяє організації процесу навчання. Учні, які навчаються за сімейним форматом, мають отримувати шкільні підручники, консультації та допомогу вчителів.
На виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21серпня 2013 року No 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 No144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за No 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів» у ліцеї створено два класи( 1-А та 4-Б) з інклюзивним навчанням,де навчається по 1учню з особливими освітніми потребами.
Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти
І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками
навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів
освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового
навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні,обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Інваріантна складова навчальних планів для спеціальних закладів
загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами
обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на
вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.
а саме:
розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної
діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з
особливими потребами;
розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з
навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок
комунікативної діяльності і творчості;
формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови
підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі
освіти;
створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з
особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво
важливих компетенцій.
Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням
особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань
та напрямів такої роботи.
Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти:
вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель
музичної культури.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
Повноцінність початкової освіти здобувачів освіти спеціальних закладів
загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами
забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального
плану та корекційно-розвиткових занять, які обов’язково фінансуються з
відповідного бюджету.
Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не
враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
РОЗДІЛ VII. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до
Закону України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу
Їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років
(старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості,
готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та
ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до
систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа
забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української
культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Особи
з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні(циклі)загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями
знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх
вивчення визначено у річному навчальному плані. Сілецький ліцей складає на
кожен навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного
складника, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так
і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються з
відповідних бюджетів .При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах –
35 хвилин,у 2-3-х класах – 40 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для
закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоровя України
від 25.09.2020№ 2205).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року
№ 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами
до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично
допустимого навантаження учнів. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичні відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов
контрольно- оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального
характеру .Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу
кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягають статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю,саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності,розвитку інтересу,своєчасному виявленню прогалин у знаннях,уміннях,навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-4-х класах підлягають вербальному, формувальному та підсумковому оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до
індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,
не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (до наказу
МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти»).
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів
з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних
суджень, про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з
батьками ,спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.
Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про
досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як
учителем, так і учнем.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
- постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
- застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
- визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання
у поточній навчальній діяльності;
- поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;
- самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів;
- співбесіди із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного
розвитку та соціалізації тощо.
Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно
до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень:
- має значні успіхи;
- демонструє помітний прогрес;
- досягає результату з допомогою вчителя;
- потребує значної уваги і допомоги.
Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти:
Освітня програма Сілецького ліцею передбачає досягнення учнями результатів
навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Відповідно до
мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено
завдання,які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої
галузі.
Очікуванні результати навчання здобувачів освіти подано за змістовними
лініями з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів
освіти.
Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням ліцею вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-
розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (за наявністю),
яким може надаватися такі форми навчання: інклюзивне, індивідуальне. На
основі освітньої програми для учнів 1-4-х учнів ліцей складає та затверджує
річний навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього
процесу.
