Цьогоріч ми вшановуємо 84-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру, що розпочалися 29–30 вересня 1941 року. Лише за два дні було вбито понад 33 тисячі євреїв Києва.
Цьогоріч ми вшановуємо 84-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру, що розпочалися 29–30 вересня 1941 року. Лише за два дні було вбито понад 33 тисячі євреїв Києва.
Упродовж наступних двох років нацистська окупаційна влада перетворила Бабин Яр на місце масового винищення. Тут було вбито близько 100 тисяч людей: євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів, радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору та багатьох інших національностей і віросповідань.
Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне зни
щення людей, а й спроба стерти пам’ять про них. Залишаючи Київ, нацисти намагалися приховати сліди своїх злочинів.
Пам’ять про трагедію намагалася знищити і радянська влада.
На жаль, сьогодні ми стаємо свідками не менш кривавих подій, що знову розгортаються на території нашої держави. росія безжально винищує цивільне населення нашої країни, зухвало порушуючи права людини, закони ведення війни, норми міжнародного права. У розумінні країни-агресора бути українцем – найтяжча провина, підтримувати Україну – бути ворогом «руского мира».
Через те з’явилися на тілі нашої Батьківщини болючі рани: Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм, Маріуполь...
Віримо, що ті, хто вчинив ці злочини, так само, як і нацисти 77 років тому, будуть справедливо покарані…
